10 листопада 2008
Медіа-культура України: для дорослих - новини, для студентів - on-line фільми, а школярі наслідують героїв екрану
Телебачення, радіо, інтернет, друковані ЗМІ тощо – усі ці медіа щороку збільшуються за чисельністю та змінюються за контентом. З'ясувати, як наразі вони впливають на українське суспільство і до чого це може призвести – така мета дослідження «Медіа-культура України», проведеного лабораторією психології масової комунікації та медіа-освіти при Академії педагогічних наук України (АПНУ).
Всеукраїнське опитування проводилося ще у листопаді-грудні 2007 року, а у жовтні цього року в рамках «Кіноринку Молодість» його результати оприлюднила Олена Голубєва, керівник студії мультиплікації «Червоний собака», молодший науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології АПН України. Участь в анкетуванні узяло більше 2000 осіб з різних регіонів України. Склад вибірки був поділений на дорослих (1258 осіб), студентів (406) та учнів від 14 років (401).
З огляду на те, що на задоволення вторинних потреб, зокрема у медіа, людина витрачає неосновний час, тому спочатку було з'ясовано, скільки вільного часу на день має українець. Виявилося, що найбільше «відпочивають» студенти – 4,5 годин на день; дорослі можуть присвятити відпочинкові трохи менше часу – 4,3 години, а ось найбільш завантаженими себе вважають школярі, котрі відпочивають лише 4 години на день.
При цьому майже усі представники вікових груп у вільний час надають перевагу телебаченню: 80 % молоді (студенти та школярі) та 79 % дорослих. Преса же займає друге місце. Цікаво, що для жінок телебачення цікавіше (84 %), ніж для чоловіків (75 %).
Анкетою передбачалась можливість вибору декількох способів організації дозвілля. У підсумку дослідження 80 % молоді обрали також музику, а 50 % дорослих – пресу.
Затятими відвідувачами кінотеатрів виявилися 11,5 % від загальної кількості опитаних (з них 7 % від загальної кількості дорослих і майже 20 % – молоді). Представляючи дослідження, пані Голубєва наголосила, що українці почали менше ходити до кінотеатрів, проте кіно менше дивитися не стали. Це пов'язано, у першу чергу, з поширенням інтернету у суспільстві. Таким чином художні фільми у Мережі дивляться 7,4 % дорослих, майже 36 % школярів і 37,9 % студентів - чого і слід було очікувати.
Відрізняються також вікові уподобання глядачів щодо медіа-контенту. Наприклад, новини до вподоби аж 80 % дорослих, водночас 56 % молоді обирає художні фільми. Друге місце серед захоплень студентів та школярів займає музика на ТВ, а третє – новини.
Примітно, що попереднє аналогічне дослідження медіа-поведінки включало також аналіз уподобань дітей: виявилося, що українці 7-12 років віддають перевагу розважальним шоу, а отже, усталена думка про те, що дітям до вподоби мультфільми, не підтвердилася. З огляду на це вибір медіа-контенту українцями з часом може кардинально змінитися, якщо юні глядачі не змінять своїх медіа-смаків із віком.
Під час дослідження медіа-культури України також було проаналізовано активність споживачів, тобто чи викликає, наприклад, перегляд фільму бажання обговорювати його. Загальні результати мало відрізняються: майже однакова кількість глядачів не обговорюють кіно або програми, дивляться їх заради теми розмови у майбутньому і обирають фільми за порадою друзів. Цікавішим є розподіл думок по регіонах: найвищий рівень активності (бажання обговорювати й обирати медіа за рекомендаціями) на Заході країни, середній у Центрі, нижче середнього на Сході і найнижчий на Півдні.
Важливо, що рівень активності, на думку дослідників, означає потенціал розвитку медіа-культури у країні, і наведені вище відомості свідчать про песимістичне майбутнє вітчизняної індустрії медіа.
Завдяки анкетуванню, стало відомо, що в наш час кіно і телебачення перестали збирати родину разом біля екрану. Свідченням цього є те, що 17,5 % молодих українців дивляться відео окремо від родини, причому 28,4 % навіть не обговорюють переглянуте з батьками. Лише 5,8 % молоді обирають фільми та передачі за порадою рідних. Найбільш «прихованими» є глядачі західних регіонів, тоді як в інших частинах країни рівень ізольованості середній. Висновок: медіа-уподобання різних поколінь розділені прірвою.
Різні способи подивитися кіно-новинки використовують українці: 32 % завантажують прем'єри з інтернету, 24 % купують диски чи касети (ліцензійні чи ні, правда, невідомо) і лише 11,5 % відвідують заради цього кінотеатри.
Причому відвідують їх кожні з цих 11,5 % із різних причин. У пошуках задоволення від перегляду до кінозалу приходять 12 % молоді та дорослих; поспілкуватися з друзями потрібно 27 % молоді та 15 % дорослих; сімейним відпочинком кіносеанси вважають 7 % студентів та школярів і 46 % дорослих. Відмітимо, що 36 % молоді та 10 % дорослих вважають відвідини кінотеатру одним із способів крокувати в ногу із часом.
Студенти – найстійкіші споживачі медіа-контенту. Такий висновок можна зробити за відповідями анкетованих на питання, чи мають вони героїв серед персонажів відео. 67 % дорослих орієнтуються на моделі поведінки людей з екрану, так само роблять 49 % школярів і 33 % студентів. Залишається сподіватися, що за кілька років герої фільмів та ТВ або подобрішають, або діти стануть критичнішими.
Дослідження також може свідчити про непатріотичну налаштованість телеглядачів, тому що більше половини анкетованих взагалі б відмовилися від національних каналів, причому необов'язково на користь російських, наприклад 40 % молоді залюбки б дивилися канал Discovery.
Проте нелюбов до вітчизняних телемедіа не означає нелюбов до вітчизняного кіно, бо 80 % опитаних подивилися б український фільм просто через цікавість. На жаль, реальний досвід свідчить протилежне, інакше б стрічки «Помаранчеве небо», «Штольня» або ж «Прорвемось» побили усі касові збори та телерейтинги.
Взагалі національний характер медіа-контенту не досліджувався, тому що важко визначити «громадянство» фільму або серіалу, знятого, наприклад, в Україні за російські кошти та й з мультинаціональним акторським складом.
Загалом дослідники зробили парадоксальний висновок: телебачення залишається найпріоритетнішим, але його вплив наразі зменшується. Водночас збільшення кількості медіа-джерел нагадує ефект замкнутого простору: від медіа нам сховатися нікуди. У результаті цього людина усе більше споживає медіа фоново – тобто не відстежує сам факт споживання, а це як-ніяк зменшує рівень медіа-культури. Тому 49 % дорослих, 63 % студентів і 61 % школярів займаються «запінгом» – безцільно блукають каналами. І лише менше 4 % українців взагалі не дивляться телевізор. Що краще – покаже час.
Автор статті - Юлія Кузнєцова,
член НТСА "КПІ"