"Як я провів літо?"

29 вересня 2008

Серія перша. "Дебати. Літо. Друзі. Море. Відпочинок"

Формат Літньої Дебатної Школи чомусь трохи нагадує дитячий оздоровчий табір, єдина відмінність – лише один єдиний заїзд. Вожаті – ніхто інші як організатори, а неслухняні діти – то дебатери. Усіх було розподілено на дві групи (нагадує загони у таборах) в залежності від дебатерських навичок та досвіду. Пограма була складена таким чином, що перші чотири дні проходили ознайомчі, пояснювальні та навчальні лекції, а далі – турнір, стати переможцем якого прагнув кожен учасник!
День перший. "День нових облич"
Свіже морське повітря – перше, що відчули вийшовши з поїзду, табличка з написом "Дебати" - перше, що побачили по прибуттю до Бердянська у руках зустрічаючих, як знак того що на нас тут чекали. По дорозі до гуртожитку, де мешкали усі учасники – імпровізована міні-екскурсія Бердянськом. Одразу після цього – урочисте відкриття та побажання корисно та незабутньо провести час від організаторів Літньої Дебатної Школи: Олесі Матвійчук, Костянтина Задої, Олександра Славського, Олексія Малютіна та Кіри Шиманської. По закінченню – усіх було розподілено на синіх та зелених та розбито по аудиторіям, де паралельно читалися дві лекції. За ними слідував "Вечір знайомств" на березі Азовського моря, на якому незнайомці ставали друзями, та фан-дебати, на яких Уряд доводив, що кожен дебатер по суті своїй схожий на Ктулху.
День другий. "Ні хвилини спокою!"
Таким, мабуть, був девіз організаторів Літньої Школи, бо цього дня було проведено, уявіть собі, 5 лекцій: з економіки, правил гри в дебати, ораторської майстерності, правознавства та організації роботи дебатного клубу. І це - літом, коли більшість студентів і ногу не суне в університет, коли до моря рукою подати! Загляньте до аудиторії, де сидять дебатери – повний аншлаг, погляньте у їхні обличчя - очі, сповнені вогню, бажання вчитися та грати. Проте, маю визнати, що були й ті, хто не втримався від спокуси піти на море. Звертаюся до них: ви втратили більше ніж думаєте!
День третій. "Просто гарний день"
Дебатери – народ винахідливий і тямущий. Швидко збагнули, що якщо вдень часу піти на море не має, то його треба знаходити вранці. На безлюдному пляжі Бердянську щоранку першими з'являлись сонні постаті учасників Школи. Чотири лекції (тенденція йшла на спад) та дебатна вечірка у нічному клубі, де учасники довели, що відпочивати вони вміють не гірше ніж дебатувати, - стали наповненням цього дня.
День четвертий "Екватор"
День отримав таку назву з двох причин: неймовірно спекотна днина, що стояла напередодні та перехід від лекційних занять до турнірів. Розважальна програма – виїзд на Косу, те чого так давно усі чекали та вирішили не відміняти, незважаючи на сірі дощові хмари, що нависали над небом, та штормове попередження синоптиків. Як виявилось – правильно вчинили, бо дружня дебатерська компанія – усе, що потрібно аби вдосталь накупатися, поїсти піцци, пограти у волейбол, перемогти "Мафію", зробити гарні фотознімки та неймовірно весело провести час.
День п'ятий. "Незвичайні поєднання"
Початок турніру нагадував міксер (усіх знову розподілили на групи), в результаті якого виходили такі незвичайні командні поєднання (ті, хто знає склад команд – розуміє "пікантність" їх назв): "Москаль і бендерівець", "Дівчина з веслом", "Дві блондинки" та ін. Окреме захоплення у мене викликали ті, хто вперше почув про дебати саме на Школі і не побоялись випробувати власні сили! Багато хто з учасників мав можливість не тільки постояти за трибуною промовця, а й спробувати себе у суддівстві. Наскільки той досвід був вдалим – вирішує кожен особисто. Окремо слід сказати про резолюції турнірів, які дивували своєю різноманітністю. Починаючи клонуванням та глобалізацією завершуючи реформою правоохоронних органів та об'єднанням України з Росією. Ввечері на нас ще чекав фінал турніру з фан-дебатів з дуже філософською та не "гуморною", на перший погляд, темою: "Бытие определяет сознание".
День шостий. "Нехай ніколи не настане завтра"
Передостанній день Школи. У передчутті неминучої розлуки учасники активно обмінювались номерами, адресами, при цьому обіцяючи регулярно дзвонити та писати листи. В обох групах останній відбірковий тур та фінал. Ближче к вечору – турнір Чемпіонів. Його особливістю було те, що ігри проводились у трьох форматах: британському, американському та у форматі Лінкольна – Дугласа. Шлю свої вітання Дар'ї Журавській, яка і стала переможницею турніру найкращих дебатерів!
День сьомий. "Невже це правда?"
Люди, до яких так звикли, місто, яке стало таким знайомим, теплі морські хвилі та приємна дебатна спільнота – з усим цим мали прощатися того дня. Оголошення команд фіналістів та топ спікера – Олександра Славського, вручення сертифікатів, довгі хвилини прощання та останні фотознімки на пам'ять.

Так закінчився єдиний та неповторний заїзд нашого дебатного табору (для тих кого в дитячі табори вже не приймають). У різні сторони та на далекі відстані раз'їхалися учасники Школи: Львів, Київ, Одеса, Запоріжжя, Маріуполь, Донецьк, Харків, Дніпропетровськ (найбільша делегація) і навіть Чебоксари. Радує те, що усіх нас, якими б далекими ми не були, єднає любов до дебатів. Чи є хтось, хто зі мною не згоден?).

Автор першої серії - Коротченко Єлизавета,

член НТСА КПІ