IV з'їзд "Співдружності студентських і молодіжних організацій"

• як мечеть Кул-Шариф – дуже гарний
• як делегація з Бурятії – великий
• як черга в душ – довгий
• як погода в Казані з 18 по 22 листопада – мінливий
• зупинитися біля магазину, щоб купити торт – скупити половину гастроному
• сабантуй – свято в Татарстані
• еч поч мак – трикутний пиріжок
• чак-чак – смачні татарські ласощі

Завжди приємно, коли очікування справджуються, але особливо приємно, коли побачене й пережите перевершує всі твої сподівання. Так було на IV з'їзді "Співдружності студентських і молодіжних організацій", який відбувався в Казані. Місто надзвичайної краси та багатовікової історії. Як на мене, воно по праву гідне статусу третьої столиці РФ!
Перш ніж опинитися тут, нам довелося подолати чималий шлях через Москву, що забрало в нас 2 дні. Хоча це не рекорд за часом, витраченим на дорогу до Казані. Для прикладу можна навести делегацію з Іркутська та Республіки Бурятія, яка провела 3 дні в поїзді дорогою на з'їзд і стільки ж назад. Загалом 6 днів у поїзді заради участі в з'їзді – цей факт не може не вражати!
Перший день нашого перебування в Казані був дощовим і похмурим, але це не завадило нам, залишивши речі, піти до Казанського кремля, мечеті Кул-Шариф, яка спершу видалася чарівним казковим
замком, як у діснеївських мультфільмах. Після цього були ще археологічний і зоологічний музеї в Казанському державному університеті. Загалом, нудьгувати не доводилося. Наступного дня, коли з'їхалися всі учасники, а це близько 300 осіб – представники 70 університетів, відбулося урочисте відкриття, після якого розпочалася робота в секціях і зустріч з міністром освіти і науки Республіки Татарстан.
Атмосфера скрізь панувала дружня і водночас робоча. Апогеєм вечора став концерт, присвячений святкуванню 204-річчя КДУ. На сцені оживали пам'ятники й зупиняли час, багато жартували, співали, танцювали і навіть майстерно били в дзвони та барабани. Так художні колективи з усіх куточків Росії та СНД вітали КДУ зі святом. А наприкінці концерту всі як один підвелися з місць, узявшись за руки.
Два наступні дні були не менш насиченими та вражаючими. Здавалося, час тут спливає вдвічі швидше, а взяти участь хотілося в усьому, нічого не пропустити, поспілкуватися з усіма делегаціями. Тому багато хто жертвував сном, пояснюючи, що відіспиться в поїзді, а поки нема чого витрачати на це й без того дорогоцінний час з'їзду! Проводили його з розумом: були присутні на зустрічі, головною темою якої було проведення Універсіади 2013 року, і щиро раділи перемозі Казані в конкурсі за право провести захід міжнародного рівня! Також брали участь у зустрічі з ректором КДУ, яка запам'яталася великою кількістю привітань, слів подяки й подарунків.
Увечері всіх потішив сабантуй, спеціально організований для учасників з'їзду. Тут багато хто вперше відкрив у собі здатність співати народні пісні татарською мовою(!) і танцювати запальні народні танці.
Уже наступного ранку всі потроху почали роз'їжджатися. Трохи сумно від цього, але впевненість у тому, що наступна зустріч не за горами, розвіювала це відчуття. До нашого поїзда залишалося ще 9 годин, і ми провели їх якнайприємніше, намагаючись відчути дух міста: блукали вулицями Баумана та Пітерською, накупили сувенірів додому і востаннє підкріпилися еч поч маками.
На вокзалі вже оголосили посадку на наш поїзд. Час повертатися додому, але так не хочеться залишати місто, яке ми так полюбили, КДУ, з'їзд і його гостинних господарів. Ми поїхали, але обіцяємо повернутися!