Знаєш, що таке мозок й з чим його їдять? Щось десь чув про нейрони та моделювання роботи кори головного мозку, але не знаєш де?
Приходь 19 грудня о 16:00 на відкриту лекцію з нейронаук «МОДЕЛЮВАННЯ В НЕЙРОТЕХНОЛОГІЯХ МАЙБУТНЬОГО» (лекція відбудеться в ауд. 2, корп. №13) та отримай відповіді на ці та інші запитання, а також дізнайся чому варто вже зараз реєструватися для участі в стрімі «Обчислювальні нейронауки» Сьомої міжнародної Літньої школи «Досягнення та застосування сучасної інформатики, математики та фізики». (Адреса школи - summerschool.ssa.org.ua)
Запрошений лектор – к.т.н. Рубен Акімович Тікіджі-Хамбур’ян, (с.н.с. НДІ нейрокібернетики Південно-федерального університету, Росія; запрошений дослідник Центру наук про здоров’я Луізіанського державного університету, США).
Мова лекції - російська.
А у вівторок, 20 грудня, маєш нагоду познайомитись та поспілкуватись з доповідачем, в рамках дискусії, яка відбудеться о 16:00 в ауд. 03 (поверх 1), корпус №13 НТУУ «КПІ». Під час цієї зустрічі за чашкою смачної кави дізнавайся про останні відкриття в галузі нейронаук.
Моделювання в нейротехнологіях майбутнього
Анотація:
Досліджуючи мозок, людство вперше зіткнулося з ситуацією, коли складність об’єкта дослідження порівнянна або еквівалентна складності самого дослідника. Ми не можемо з упевненістю сказати цього про жоден інший об’єкт, окрім нервової тканини, що суттєво вирізняє neuroscience з-поміж інших фундаментальних наук і змушує шукати принципово нові підходи до досліджень. Через бурхливий розвиток neuroscience в останні десятиліття в цій галузі накопичено величезну кількість різнорідних даних про типи нейронів, структуру зв’язків, модифікацію синапсів, експресію генів, нейрон-гліальні взаємодії та багато іншого, проте всі спроби синтезувати ці дані в загальне уявлення поки що не дали бажаного результату. Саме тому моделювання, а особливо математичне й чисельне моделювання, виходить на перший план у neuroscience — як потенційна можливість синтезу даних «поза людською головою» для подолання парадоксу еквівалентної складності об’єкта дослідження і дослідника.
Моделювання глибоко проникає в усі галузі neuroscience, входячи як складова в уже наявні технології та породжуючи окремі власні технологічні напрями. З одного боку, математичні й чисельні моделі в майбутньому стануть тим місточком, який поєднає штучні пристрої та живу нервову тканину, вони дадуть змогу не лише керувати протезами, а й наділяти їх чутливістю. Нейропротезування поступово переступає межу «мозок-пристрій», втручаючись у «внутрішні справи» мозку. Численні спроби створення гіпокампальних імплантів дають змогу сподіватися на розширення можливостей мозку в майбутньому. З другого боку, детальні моделі кортикоталамічної структури зорової кори вже зараз дають змогу досліджувати вплив різних фармакологічних речовин на функціонування мозку як уві сні, так і під час неспання без реального об’єкта дослідження, а в майбутньому дозволять підбирати склади - «снодійного без сонливості» - оптимізаційною процедурою без проведення тривалих випробувань кожного поєднання фармакологічних компонентів. На думку Генрі Маркрама (Henry Markram), «реконструювання» нервової тканини в математичній моделі допоможе боротися з такими недугами, як хвороби Паркінсона, Гантінгтона, Альцгеймера, а також із шизофренією та наркоманією «програванням» захворювання на моделі та дослідженням «хворої» моделі на предмет можливого лікування. При цьому ми, як і раніше, не розумітимемо суті захворювання.
Детальне моделювання нейронів і нейронних структур відкриває принципові можливості для створення штучних пристроїв, керованих штучним мозком. Так, наприклад, розвиток проєкту «Brain Based Device» привів до створення роботів, які демонструють поведінку, схожу на агресивну. По суті, це перший випадок, коли ми можемо застосовувати подібні епітети до штучних пристроїв. Однак ще більші можливості обіцяє дати нещодавно започаткований напрям моделювання прижиттєвого росту нервової тканини, керованого досвідом. Це потенційно може привести до технологій «вирощування», «дресирування» та/або «виховання» пристроїв — що живуть у реальному світі, як реальна істота.
Переклад з російської; оригінал опубліковано російською.