27 червня 2013
У цьому випуску поговоримо з випускником, який і досі є активним членом НТСА. Навчання в магістратурі за кордоном не стало перешкодою для його активної участі в житті НТСА та Літньої школи AACIMP. Вже другий рік поспіль наш герой є координатором інформаційної кампанії Літньої школи та членом президії НТСА. Знайомтеся - Дмитро Фішман, випускник бакалаврату ННК "ІПСА"
Привіт! Розкажи, як ти вступав і де ти зараз навчаєшся?
Привіт, я навчаюся в Тартуському університеті, Естонія. Для довідки, Тарту - це друге за величиною місто Естонії, у якому, проте, зовсім нещодавно святкували появу 100 000-ї дитини. Таке собі селище міського типу, яке для естонців відіграє роль мозкового центру країни. Де до того ж дуже багато іноземців (близько 18% від усіх студентів). Окрім Тарту, я встиг повчитися ще у двох університетах: Таллінському технологічному університеті та Королівському технологічному університеті (Стокгольм, Швеція).
Загалом процедура вступу була така сама, як і в усіх, усе той самий TOEFL (не на найвищий бал), біганина з документами та написання мотиваційних листів. З цією метушнею знайомий кожен, хто хоч раз стикався з процедурою виїзду за кордон. А взагалі варто зазначити, що спочатку я вступав до іншого університету, до університету AACHEN, який розташований в однойменному місті в Німеччині. Заради справедливості скажу, що я туди вступив, але мені не дали стипендії, яка була для мене вирішальним чинником під час переїзду (700 EUR на місяць на той момент я ніяк не міг потягнути), а Тарту я розглядав як запасний варіант, от його й довелося використати. Там мені дали і стипендію, і гуртожиток, і ціни там були в рази нижчі, ніж у Німеччині. Ось так я опинився в Естонії. Думаю, що мені неймовірно пощастило, адже хто знав, що в цьому малесенькому естонському містечку є такий класний виш.
Чим відрізняється навчання в цих університетах і в КПІ?
Чесно кажучи, на питання, що відрізняється, відповідь проста: майже все. Мабуть, простіше сказати, що спільного між навчанням у КПІ та в інших вишах. Перше, що спадає на думку, - це розклад на семестр, там так само будуть лекції та практичні заняття, деякі з них так само будуть нудними. Але навіть тут можна одразу знайти відмінність від КПІ - нікого не хвилює, скільки лекцій чи практичних ви відвідали, і взагалі забудьте про атестації та здані з-під палки лаби, нікого не цікавлять такі дрібниці, як ваша успішність - це ваша зона відповідальності, і якщо у вас перед сесією не набереться потрібної кількості поінтів для складання іспиту, вам просто не зарахують курс. А потім згодом без виклику батьків до директора відрахують через недобір балів. ... довго ще намагався знайти спільні моменти, не вдалося.
Тоді, мабуть, розповім про найочевидніші відмінності, як-от, наприклад, Play Station 3 у будівлі факультету з цілодобовим доступом і великим класним диваном, на якому можна навіть поспати, якщо лиха година застала вас о п’ятій ранку в університеті після написання диплома :) А ще лазня на шостому поверсі, до якої ви ходите всією дослідницькою групою після обговорення планів на тиждень. Це, звісно, усе дрібниці й дурниці, а найбільші відмінності криються в організації навчального процесу. Я вперше зміг сам обирати курси. І мені всі курси сподобалися. Усі були потрібними й зрозумілими, приземленими й актуальними. Це казка. Вам більше не вішатимуть локшину на вуха про принтери та способи друку, які застосовували в середині минулого століття, залишиться тільки потрібна й надзвичайно корисна інформація. Також до важливих відмінностей належать практично відсутня бюрократія, адекватні й доброзичливі викладачі, з якими можна і в покер зіграти, і подзвонити о 12 ночі на мобільний із проханням обговорити домашку з їхнього предмета. Якщо коротше, то небо і Земля.
Ти - випускник НТСА. Чи береш ти зараз участь у роботі НТСА? Або ти береш участь у роботі місцевих студентських чи волонтерських організацій?
Я досі є, наскільки це можливо, активним членом Президії НТСА і намагаюся передавати свій досвід роботи в організації новим поколінням і робитиму це й надалі, доки в цьому лишатиметься хоч якась потреба. Варто зазначити, що в Естонії та Швеції іноземцеві досить складно влитися в студентські організації, окрім AIESEC або ESN (Erasmus Social Network), через свою зайнятість у НТСА та ЛШ я не став активно до них пориватися, але при цьому встиг узяти участь у благодійній акції від ESN, спрямованій на підтримку дітей-сиріт у Таллінні. Це був особливий досвід у моєму житті.
Давай тепер поговоримо про твою діяльність у НТСА. Яких умінь і навичок ти набув за час роботи в НТСА? Чи допомогла тобі діяльність у НТСА під час вступу до нового університету?
Як я вже сказав, я досі є членом Президії НТСА КПІ, а взагалі в цій організації із зими 2010 року. На той час у нас працювала система відділів, і я займався спонсорським відділом. Займався я ним досить довго (як на студ. організацію) до літа 2011 року, коли мене, можна сказати, "відкрили" під час Літньої Школи, якою я відтоді переважно і займаюся. Можна сказати, що за цей час організація повністю змінила мене в професійному та особистісному плані. Дуже багатьом із того, що я зараз знаю, я завдячую часу, проведеному на проєктах і в команді НТСА. Як-от, наприклад, великий досвід спілкування з величезною кількістю зовсім різних людей, до яких, попри все, довелося знайти підхід і згодом працювати разом. Саме на Літній Школі я навчився публічно виступати, підтягнув англійську, яка мені так знадобилася під час вступу до Тарту. Саме там я навчився вести ділове листування. І ще багато іншого. Я вважаю, що мій вступ був би неможливий без НТСА, хоча б тому, що людина, яка надихнула мене на цей крок, працювала зі мною в одному відділі, і, якби я не був членом НТСА, я б ніколи не дізнався про те, що така можливість узагалі існує.
Чим ти захоплюєшся у вільний час?
У вільний час я обожнюю займатися спортом, грати з друзями в настільні ігри, насолоджуватися природою на прогулянках. А взагалі страшенно люблю подорожі, які вже давно стали невід’ємною частиною мого життя.
Книга/фільм, який тебе змінив/справив сильне враження
Узагалі таких книжок у моєму житті було багато, з останніх згадується книжка Євгена Гришковця, яку мені подарувала моя дівчина, - "Дредноути". Якщо говорити про фільм, з останніх вирізняються два: "V stands for vendetta" і "Peaceful Warrior".
Побажання для наших читачів
Будьте відважні як у виборі своїх цілей, так і в їх досягненні.
Текст підготувала - Ірина Смоліна
Фотографії надано з особистого архіву Дмитра Фішмана.
Переклад з російської; оригінал опубліковано російською.